Хронічне захворювання шкіри виникає при порушенні видільної функції сальних залоз або волосяних фолікулів. Типова ознака загострення — поява на обличчі й тілі вугрової висипки, пустул і комедонів, що супроводжується підвищеним виділенням секрету сальних залоз. Існує безліч причин виникнення і розвитку акне, пов'язаних з порушенням гормонального фону, інфекціями, частими стресами.
Акне — найбільш поширений привід для звернення до лікаря-дерматолога. Захворювання в різній стадії і ступеня регулярно проявляється у 70-80% людей. Пік загострення припадає на період від 13 до 20 років і пов'язаний з порушенням гормонального фону, його нестабільністю. Проблема зберігається до 30 років у 25-45% людей, турбує рідкими рецидивами близько 15% пацієнтів після 40 років.
У більшості хворих висипання при акне зосереджене в області обличчя, верхньої частини спини і грудей. Без правильної діагностики та своєчасного лікування важко уникнути рубцювання м'яких тканин: шрами, горбисті нерівності залишаються тривалий час, вимагають корекції (лазерної шліфовки, дермабразії та ін.). Важка ступінь вираженості акне може призвести до нервових порушень, проблем з психікою. Пацієнт стає замкнутим, дратівливим, може впасти в депресію.
Як виглядає акне?
У кожної людини захворювання відбувається індивідуально. Прояв залежить від віку, статі, наявності хронічних патологій ендокринної та травної систем. На шкірі обличчя і тіла з'являються характерні висипання різного розміру. Вони супроводжуються розширенням пір, комедонами, почервонінням, гнійничковими висипаннями.
Акне відрізняється різноманітним проявом. Основні елементи висипу: комедони, вузлові гнійники, кістозні утворення. Залежно від тяжкості вони можуть бути поодинокими, можуть покривати повністю лоб, обличчя, спину або плечі. Найчастіше локалізуються в місцях з найбільшою кількістю сальних залоз.
Типи акне
У косметології і дерматології використовується загальна назва «вугрі». Вона об'єднує кілька видів акне. Вони розрізняються за формою, виглядом, розмірами і кількістю висипань, тому лікування підбирається в залежності від особливостей висипу. Знання докладної класифікації дозволяє правильно призначати лікарські препарати за принципом дії.
Чорні вугри (комедони)
При початковій або середній стадії пори забиваються жировими виділеннями. Вони ущільнюються, утворюють тверду пробку білого або жовтого кольору. Через вузькі протоки набувають форму довгастого стрижня. Чорна шапочка виникає при окисленні клітин і жирів під впливом кисню. Можуть перетворюватися в білі вугри або великі підшкірні жировики.
Гнійні вугрі
При активації в волосяному фолікулі патогенних бактерій відбувається запалення. Скупчення ексудату виникає при спробі імунної системи стримати процес. У протоці залишається вміст, який потребує відповідного догляду і видалення фахівцем. При спробі самостійно видавити нерідко залишаються грубі рубці діаметром до 5 мм і більше.
Папули
При гострому запаленні великих комедонів виникає ущільнення рожевого або червоного кольору. Воно піднімається над шкірою, може завдавати болю, печіння або свербіж. При злитті досягає 1 см в діаметрі, провокує набряклість і припухлість. Діагностується при середній і важкій формі акне, може бути на спині, грудях і сідницях.
Пустули
Один з підвидів запального процесу волосяної або сальної протоки. Велика частина гною накопичується глибоко в дермі, тому виникає велика «шишка», набряк і червоне ущільнення. При пальпації пацієнт відчуває тверду кульку, покриту шаром шкіри. Після розтину залишаються темні плями через порушення пігментації при виробленні меланіну.
Кісти
При тотальному ураженні сальної залози і слабкому імунітету на тілі формуються кісти. Вони досягають в розмірі 1 см, щільні на дотик. Містять велику кількість гною, можуть викликати неприємну пульсацію, дискомфорт і навіть збільшення лімфатичних вузлів. Відносяться до найбільш проблемної і важкої форми акне.
Вузли або нодули
Залягають глибоко в дермі, вражають гирло протоки зсередини. Скупчення запального ексудату не має виходу назовні через щільну пробку, тому вражає ділянки шкіри навколо. Характеризується сильним болем, діаметром 1-2 см, появою набряклості. Може викликати підвищення температури, слабкість, загальне погіршення самопочуття.
Ознаки та симптоми
У більшості пацієнтів дерматологи діагностують локальні прояви акне у вигляді однотипних поліморфних елементів. На початковій стадії частіше виникають чорні комедони, погіршується зовнішній вигляд шкіри в зоні ураження. Після загострення виступають пустульозні і кістозні утворення. Вони збільшуються в діаметрі, піднімаються над поверхнею шкіри.
Основні симптоми, які вказують на розвиток акне:
• пори розширюються в зоні чола, носа, підборіддя;
• червоні висипання сверблять, можуть завдавати болю;
• виникає відчуття стягнутості;
• з'являється помітний блиск через 1-2 години після вмивання;
• шкіра набуває тьмяний відтінок, стає нерівною.
При вторинній інфекції виникає запальний процес, збільшуються нагноєння, формуються щільні на дотик кісти. При важкій формі починаються рубцеві зміни в дермі. На місці висипань залишаються грубі рубці з сполучної тканини.
На відміну від фурункульозу та інших шкірних запалень, акне зазвичай не супроводжується підвищенням температури тіла. У хворого зазвичай не відбувається збільшення лімфатичних вузлів. Процес появи нових висипань може безперервно відбуватися протягом декількох місяців або навіть років. При цьому зберігається працездатність, якщо не заборонені фізичні навантаження.
Рубці
Після тривалого запального процесу в шкірі можуть залишатися неестетичні рубці. Вони формуються при порушенні цілісності шкіри і неправильній роботі клітин шкіри. Подібне ускладнення спостерігається у 90% хворих на тяжку форму акне.
Основна причина появи рубців після вугрової висипки — надлишок відкладень колагенових волокон в місці порушення цілісності шкіри після загоєння кісти або глибокої пустули. Змінюється структура протоки, вона ущільнюється по всій довжині до глибокого шару дерми. На поверхні з'являються круглі або овальні шрами, що досягають в діаметрі 0,5 см, утворюється нерівна бугристість.
Після акне можуть сформуватися рубці трьох типів. У чоловіків, пацієнтів з грубою шкірою змішаного або жирного типу частіше виникають келоїдні рубці. Вони з'являються на місці колишніх висипань, круглі за формою, виходять за край висипань, що гояться. Гіпертрофічні рубці не виходять за межі колишніх висипань. Атрофічні рубці — це ділянки западання шкіри в місцях колишніх висипань.
Пігментація
При тривалому перебігу акне у верхньому шарі епідермісу може змінюватися кількість меланіну. Цей пігмент відповідає за природний відтінок шкірного покриву. Його рівень підвищується в місці запалення після загоєння, залишаючи темні плями (пігментація), що іноді нагадують веснянки.
Пігментація є ускладненням, яке виникає при порушенні вироблення меланіну в пошкоджених клітинах. Проблема частіше діагностується у людей з темним типом шкіри, загострюється при частому перебуванні під прямими сонячними променями. Поступово зникає після застосування спеціальної косметики або процедур. Тому в період загострення дерматологи рекомендують додатково використовувати креми з сонцезахисними фільтрами не менше SPF 15.
Стадії розвитку акне
Неестетичний висип з'являється при поєднанні декількох провокуючих чинників. У дерматології в залежності від симптоматики виділяють кілька стадій. Вони розрізняються характером течії, кількістю висипань, наявністю ускладнень, площею ураження шкірних покривів.
Існують наступні стадії акне:
• Легка, або початкова. На обличчі з'являється кілька дрібних висипань, почервонінь невеликого діаметру. Їхня кількість не перевищує 10, папули локалізуються в місцях підвищеної секреції. При цьому не виникає дискомфорту, болю і наривів. Комедони практично непомітні, легко ховаються під шаром декоративної косметики.
• Середня. Кількість висипань збільшується до 20, запалення стає вираженим, супроводжується гіпертермією шкіри, утворенням гнійників. Чорні точки покривають крила носа, підборіддя і щоки. Жирний блиск швидко з'являється після вмивання або нанесення макіяжу. У стадії розпалу нерідко після видалення прищів залишаються синюшні плями через порушення мікроциркуляції.
• Важка. На обличчі та різних частинах тіла налічується не менше 40 утворень різного розміру, діаметру, з гнійними виділеннями. Формуються великі папули і вузли з ексудатом, спостерігаються перші рубці (шрами).
Деякі міжнародні класифікації передбачають вкрай важку стадію акне з занедбаним станом шкіри. Вугрі знаходяться в стані нагноєння, залишаючи після розтину відкриті рани. Це створює умови для вторинного інфікування бактеріальними або грибковими інфекціями, які ускладнюють перебіг акне. Період ураження характеризується пригніченим станом, розвитком психологічного дискомфорту, замкнутістю.
Етіологія і патогенез
У дерматології акне відноситься до поліетіологічних хвороб. Це означає, що на його формування в різній мірі впливають кілька зовнішніх і внутрішніх факторів. У 75-80% досліджених випадках проблема присутня в анамнезі одного з батьків, відноситься до спадкових, схильність передається на генетичному рівні, як і багато патологій шкіри.
При спадкуванні організм отримує інформацію від декількох поколінь, далеких родичів. Це пояснює розходження симптоматики у дітей в одній сім'ї, особливості перебігу. Значення має психологічна обстановка, хронічні патології травної, ендокринної, судинної систем.
Класифікація акне
У вітчизняній дерматології застосовується система класифікації, що передбачає спрощений варіант опису стадій і ступеня розвитку акне. Вона служить для вибору оптимальної і найбільш ефективної схеми терапії.
Класифікація передбачає поділ на наступні форми:
• звичайна, або легка, з одиничними висипаннями, мінімальним проявом вугрових висипань, дискомфорту, відсутністю роздратування.
• комедональна, або відносно легка форма акне, із збільшеною кількістю чорних комедонів, що створюють ефект забруднення шкіри.
• папулопустулезна, або середня, з вуграми без нагноєнь. Присутнє почервоніння та інші ознаки запального процесу.
• вузлувато-кістозна, або важка, з великою площею ураження. Висип характеризується великою кількістю гнійників і папул, комедони великі і підняті над поверхнею.
Не існує строгої шкали акне, яка дозволяє лікарю точно описувати проблему. Середньою вважається ступінь ураження, при якій комедони виявляються на обличчі й тілі. Важким є процес з утворенням великих вузлуватих утворень, що містять запальний ексудат.
Акне новонароджених
Зустрічається у 25% дітей до року, формується в перші тижні після пологів. Висипання представлені білими дрібними крапками, які покривають ніс, щоки у нижньої повіки, носогубні складки. Проблема безпосередньо залежить від рівня статевих гормонів в крові новонародженого. Вони передаються під час внутрішньоутробного розвитку від матері, збільшуються при роботі надниркових залоз малюка.
При відсутності інших факторів ризику акне цього типу не потребує лікування. При грудному вигодовуванні поступово нормалізується гормональний фон, змінюється склад крові. Очищення шкіри відбувається протягом декількох тижнів. Можливе ускладнення — приєднання вторинної бактеріальної інфекції, здатної призвести до тяжких нагноєнням, рубцювання тканин.
Юнацькі (підліткові) вугри
Виникають у 80-90% дітей у віці від 12 років, пізніше проявляються у хлопчиків. При появі важкої клінічної форми акне потрібне обов'язкове лікування під контролем дерматолога, корекція харчування, гігієни. Вугрі характеризуються частими рецидивами при підвищенні рівня пропіонових бактерій в сальній залозі.
Характерні ознаки юнацьких вугрів:
- відкриті чорні точки до 1 мм в діаметрі;
- покриття в Т-зоні;
- наявність білих вузликів;
- почервоніння епідермісу.
Нерідко загострення супроводжується утворенням великих вузлів, що заподіюють сильний біль. Порожнини наповнені гнійним вмістом, шкіра навколо червоніє, набрякає, свербить, стає гарячою на дотик. Можуть залишати глибокі рани, які після загоєння перетворюються в великі грубі рубці. У складних ситуаціях виникає ураження потових залоз, приєднується фурункульоз.
Акне дорослих
Причини захворювання у пацієнтів старше 30 років більш різноманітні, часто пов'язані з прихованими процесами у внутрішніх органах та системах. Акне має хронічну форму. Рецидиви провокує переохолодження, стресова ситуація, недосипання та зневоднення.
Серед поширених форм вугрової висипки у дорослих:
• Пізні акне у жінок на тлі нестабільності менструального циклу, менопаузи, гінекологічних проблем.
• Інверсні акне з локалізацією в зоні промежини, пахвових западин з ураженням потових залоз.
• Бодібілдинг-акне, при зловживанні синтетичними гормонами на основі стероїдів і андрогенів при нарощуванні м'язової маси.
• Куляста форма акне, яка вказує на розвиток полікістозу яєчників у дівчаток. Нерідко супроводжується і ускладнюється себореєю.
У дорослих переважає висип закритого типу з бугристістю шкіри. На відміну від юнацьких вугрів, вузли формуються в глибокому шарі, покривають підборіддя, провокують сухість та лущення. Сповільнюється регенерація, колір стає більш тьмяним, проявляються дрібні зморшки.
Нерідко акне у дорослих проявляються на тлі професійної діяльності. До цієї проблеми схильні працівники хімічної промисловості, сільського господарства, які постійно використовують хімікати, шкідливі пестициди, продукти переробки нафти, бром і дьоготь.
Класифікація за віковою ознакою
При діагностиці акне велике значення має вік пацієнта. В юному віці в 90% випадків причиною стає зміна і різке коливання гормонального фону. Основний фактор ризику — скачки при виробленні андрогенів і тестостерона, які можуть значно перевищувати норму, провокувати ускладнення. Відмітна ознака юнацької висипу — локалізація на обличчі, крилах носа, лобі, велика кількість комедонів і розширених пор.
У дорослого типу акне гормональний фактор посилюється при наявність ураження надниркових залоз, щитовидної залози, важкої патології репродуктивної системи. Загострення частіше виникає в період передменструального синдрому, знижується після місячних. Висип покриває нижню частину обличчя, велика кількість запальних папул, рідше присутні гнійні кісти.
Причини появи акне
В основі розвитку запального процесу лежить спадково обумовлена підвищена функція сальних залоз з порушенням природного виходу їх секрету на поверхню шкіри. Він закупорює фолікули, залишається всередині гирла, провокує різке зростання бактерій. Багаторічні клінічні дослідження довели, що акне може бути пов'язане з екзогенними та ендогенними факторами.
У деяких ситуаціях у пацієнтів зустрічається поєднання декількох чинників різного типу. На їхній прояв впливає вік, падіння імунного захисту, зниження працездатності кишечника. В кожному випадку проводиться комплексна діагностика. Вона спрямована на виявлення ключових факторів, які потребують корекції і лікування.
Екзогенні причини
На здоров'я і стан шкірних покривів впливає кілька зовнішніх чинників. Вони призводять до порушення процесів мікроциркуляції, активують залози, знижують захисний бар'єр. Вони збільшують тривалість акне, тяжкість перебігу, кількість ускладнень.
Багато екзогенних причин призводять до швидкого зростання пропіонових бактерій, змінюють зовнішню мікрофлору шкіри, роблять її більш сприйнятливою до подразників. Велика група факторів ризику активно вивчається при діагностиці. Запорука ефективного лікування — її повне усунення.
Косметика
Деякі засоби догляду за шкірою та декоративні серії для нанесення макіяжу містять компоненти, здатні підсилити закупорку пір жировими пробками. Фахівці виділяють їх в групу «комедогенних засобів». Активні речовини покривають шкіру невидимою плівкою, створюють парниковий ефект. До них відносяться: соєве, кокосове, мигдальне масло, вазелін і його похідні, ланолін.
Клінічні дослідження, проведені в останні роки, не рекомендують використовувати косметичні засоби з лаурилсульфатом натрію, скваленом і олеїнової кислотою. При проблемі необхідно віддавати перевагу серії з позначкою «некомедогенно», уважно вивчати склад. При появі прищів макіяж може погіршити ситуацію: дозволені спеціальні косметичні продукти з лікувальною дією.
Жаркий та вологий клімат
У людей, що приїжджають в країни тропічного кліматичного поясу нерідко виникає загострення акне. Висока температура, підвищена вологість і велика кількість сонячних променів стимулюють роботу сальних залоз. Намагаючись відновити баланс епідермісу, на поверхню виходить більше вологи, відбувається висушування, створюється основа для розмноження бактерій і мікроорганізмів.
Робота з токсинами і хімічними речовинами
При постійному контакті з побутової та професійної хімією частинки осідають на шкірі, проникають всередину в травний тракт. Розвивається інтоксикація, знижується імунітет, частина отруйних сполук акумулюється в підшкірному шарі. Токсини зсередини погіршують стан шкіри, запускаючи рецидив запального процесу.
При роботі з хімічними речовинами прояви акне часто ускладнюються алергічною реакцією, запаленням шлунково-кишкового тракту. На обличчі виникають великі і грубі вузли, змінюється рельєф, може погіршуватися загальне самопочуття. Висип покриває спину, живіт, пахову зону. Лікування потрібно починати з детоксикації, усунення джерела отруєння.
Постійний механічний вплив на шкіру, тертя, мікротравми
При появі на обличчі неестетичних прищів більшість пацієнтів займається самолікуванням. При частому і неправильному видавлюванні комедонів в пори проникають бактерії, виникає вторинна інфекція. Вона змінює тургор і зовнішній рельєф шкіри, призводить до рубцювання. Закупорені фолікули посилено виробляють секрет, проблема переходить в більш складну стадію.
Подібне ускладнення може спровокувати носіння захисної та медичної маски, яку людина не змінює щодня. Вона виникає при терті шарфом, використанні одягу з синтетичної тканини, неправильному гоління. Мікротравми — відриті ворота для інфекції, появи гнійників.
Неправильний догляд за шкірою
Поширений зовнішній фактор — невміння людини правильно очищати шкіру. При надмірній охайності і частому застосуванні мила, гелів для душу з епідермісу змивається природний захисний шар. Намагаючись його відновити, залози підвищують вироблення секрету, намагаючись повернути рН після купання.
Не менш актуальна проблема — застосування без необхідності антибактеріальних лосьйонів, мильних складів. Вони поступово викликають звикання, знижують ефективність, знищують корисну мікрофлору. У нормальному стані на верхньому шарі шкіри завжди присутні бактерії, які контролюють роботу залоз і зволоження, що пригнічують запалення.
Демодекоз
Проблема пов'язана з активністю шкірного кліща роду Demodex. Проникаючи в дерму, він вражає верхній шар, постійно переміщається, провокуючи печіння, подразнення, нестерпний свербіж. На тілі з'являються дрібні локалізовані осередки з вузликовим висипом червоного кольору, може спостерігатися почервоніння і лущення. У відкриті канали потрапляють патогенні бактерії, починається запалення.
Демодекоз безпосередньо не є причиною акне, але знижує місцевий імунітет, підвищує ризик інфікування верхнього шару дерми. У поєднанні з іншими чинниками запускає рецидив, сприяє поширенню процесу. Зовні висипання після кліща ідентичні вугрям, тому потрібно комплексна діагностика з використанням декількох методів.
Дефіцит цинку
Однією з причин вугрового висипу лікарі називають брак в організмі цинку. Мікроелемент підтримує роботу імунної системи, пригнічує ріст бактеріальної мікрофлори. Контролює рівень виділень з проток, допомагає усунути блиск, покращує якість шкірного покриву.
За спостереженнями дерматологів загострення часто виникає на тлі дефіциту цинку. При його включенні в раціон за допомогою біодобавок вдається на 65% прискорити загоєння ран після видалення кіст і папул. На 45% знижується інтенсивність висипань, почервоніння, зменшується локалізація. Мікроелемент часто використовується в спеціалізованих косметичних продуктах для зовнішнього застосування.
Ендогенні (внутрішні) причини акне
Стан шкіри залежить від злагодженої роботи внутрішніх органів людини. Збої та порушення знижують імунітет, заважають засвоєнню цинку та інших мікроелементів. Тому при діагностиці та виявленні причин вугрового висипу уважно вивчається анамнез, враховуються хронічні і вроджені патології системи травлення, репродуктивних органів, пухлинні процеси в щитовидній залозі, надниркових залозах.
Тестестерон і акне
Андрогенні гормони присутні в організмі будь-якої людини, впливають на роботу сальних залоз. При підвищенні їх рівня вище норми спостерігається посилена продуктивність сальної залози. Проблема при діагностиці зустрічається у 80% підлітків в пубертатному періоді. Її можуть посилювати стероїди, які присутні в лікарських препаратах, контрацептивах, харчових добавках, які застосовують при спортивних тренуваннях.
Передменструальні акне
У жінок основна причина запалення — активність статевих гормонів прогестерону та естрогену, необхідних для проведення овуляції і зачаття. Вони різко підвищуються в другій фазі менструального циклу. Акне висипають в області нижньої щелепи і щік, можуть локалізуватися на верхній частині грудей. Проблема може різко загострюватися в першому триместрі вагітності, повністю зникає після закінчення менопаузи.
«Гормональні» запалення
При багатьох захворюваннях ендокринної системи порушується баланс гормонів в крові. Патологічні зміни в структурі гіпофіза або надниркових залозах призводять до різких коливань показників, загострення хронічних проблем. При дифузному або тиреоїдиному зобі висипання вказують на необхідність звернутися до ендокринолога.
Гіперкератоз
При розростанні рогового шару дерми може розвиватися гіперкератоз. Він прогресує під впливом ряду причин: зміни гормонального фону, нестачі вітаміну А, нанесення на шкіру небезпечних хімічних сполук або механічних факторів (натирання окулярами, шарфом, тиск шоломом). Потовщений роговий шар разом зі зміненими шкірними виділеннями закриває пори, стає сприятливим середовищем для розвитку патологічного процесу.
Захворювання шлунково-кишкового тракту
Особливості щоденного раціону безпосередньо впливають на стан шкірних покривів. При патологіях травної системи багато поживних речовин та вітамінів не засвоюються належним чином. Токсини і жири можуть порушувати роботу сальних залоз, посилювати їхню активність.
Основні фактори ризику — будь-яка форма гастриту, коліт, дисбактеріоз. При цих патологіях акне спостерігається у кожного другого пацієнта незалежно від віку і статі. Місця локалізації — лоб, перенісся, щоки і куточки губ. При поліпшенні процесу травлення у 70% хворих вдається знизити інтенсивність вугрових висипань, домогтися позитивного ефекту.
Індивідуальна мікрофлора
Шкіра кожної людини має власну мікрофлору, основну частину якої складають Пропіонові бактерії. При здоровому імунітеті організм контролює їхнє зростання, пригнічує спалахи самостійно. Якщо рівновага порушується, виникає загострення акне. Серед можливих чинників — неправильний догляд, прийом антибіотиків, застуда, переохолодження або авітаміноз.
Стресові ситуації
При постійному стані безсоння та тривоги в організмі підвищується рівень гормонів стресу, андрогенів і тестостерона. Це провокує зміну фону, основних процесів та метаболізму. Прискорення обмінних процесів при стресі запускає роботу залоз, провокує негативні зміни, відбивається на стані шкіри. Загострюється себорея, дерматити і псоріаз, посилюється ріст патогенної мікрофлори.
Генетична причина
Важливий фактор ризику — спадкова схильність до акне. У 80% пацієнтів при зборі анамнезу виявляється, що патологія була у батьків, близьких родичів. Лікарі пов'язують її з дефектами декількох генів, які успадковуються в сім'ї. Але характер перебігу залежить від навколишнього середовища, рівня стресу, статі і віку людини.
Дієта
Внутрішнім фактором є харчування продуктами з високим глікемічним індексом. У деяких дорослих пацієнтів діагностується непереносимість лактози або інших компонентів, тому акне виникає після вживання молока, дріжджового хліба або солодощів. У кожному разі потрібно ведення харчового щоденника, який допомагає визначити подразники.
Інфекції
Серед патогенних мікроорганізмів, здатних спровокувати розвиток акне — анаеробні бактерії Propionibacterium acnes, які в нормі знаходяться в глибині сальних залоз і сально-волосяного фолікула. Деякі штами потрапляють на шкіру з забрудненими руками, адаптуються, проникають в мікротріщини або порізи після гоління. Вони харчуються виділеннями сального секрету, знижують імунітет, стимулюють утворення гнійників.
Порушення роботи імунної системи
У кожному разі симптоматика при акне індивідуальна. При сильному імунітеті організму вдається придушити зростання мікрофлори, тому хвороба проходить в легкій стадії. На шкірі виникають тільки чорні точки, які можна легко видалити без наслідків. При слабкому захисті легке запалення швидко переростає у важку стадію, вимагає застосування медикаментів.
Патофізіологія
При вивченні механізму утворення акне виявлено, що основною причиною є блокування виходу жирового секрету з гирла фолікула. Організм починає виробляти його у великій кількості при порушенні гормонального фону, а гіперкератоз не дозволяє жировому секрету покинути сальну залозу і це створює передумови для інфекції. Змінюється робота сально-волосяного апарату, що не справляється з обсягами шкірного сала.
Після закупорки гирла утворюється щільна пробка з сала, частинок шкіри, відшелушених клітин епідермісу. Ділянка додатково закривається плівкою з жирових відкладень, перекриваючи доступ кисню. Пігмент меланін починає окислюватися, відтінок пори змінюється на чорний. Якщо зверху активно заростає тонкий шар епідермісу, формується закритий комедон — міліум.
Основним гормоном, який контролює процес вироблення шкірного секрету, є дигідротестостерон. У жінок в більшій мірі на гормональний фон впливають андрогени, які продукують надниркові залози. Їхній рівень досягає піку в період 12-15 років. У поєднанні з активністю патогенної мікрофлори на поверхні шкіри запускається реакція, що провокує посилене виробництво прищів.
Велика кількість чорних крапок, які з'являються одночасно на носі або підборідді, пов'язана із захисною реакцією організму. У відповідь на закупорку пори формується імунна відповідь: до запального вогнища направляються макрофаги, нейтрофіли і інші кров'яні клітини, які змішуються з жировим секретом.
Процес наростає швидко протягом декількох днів. Імунна система додатково направляє захисні білки, намагаючись перетворити виділення жиру в ферменти ліпази. Вони стимулюють виробництво антимікробного компонента кателіцідіна. Це тільки посилює запалення, вимагаючи системного лікування.
Діагностика
При появі на обличчі або тілі запалення необхідно звернутися до дерматолога. Висипання на початковій стадії слід діагностувати, щоб виключити приховані аутоімунні патології внутрішніх органів, алергію, отруєння. Крім візуального огляду хворого, лікар проводить такі обстеження:
• збір сімейного анамнезу для вивчення генетичної спадковості;
• вивчає можливі побічні дії препаратів, що приймаються від хронічних патологій;
• проводить аналізи загальноклінічні на рівень основних гормонів (андрогенів, тестостерону);
• зішкріб з шкірного покриву;
• спрямовує до гінеколога або ендокринолога.
В процесі діагностики лікарі застосовують міжнародні системи класифікації, які допомагають зрозуміти тяжкість перебігу. Найбільш поширені — шкала Кука, Leeds і CASS. Додатково використовуються анкети, що дозволяють зрозуміти особливості харчування, гігієни, підвищують ризик висипань і рецидиву.
У більшості випадків дерматолог проводить діагностику, враховуючи гормональну чутливість акне. Основні фактори ризику — вік до 30 років, передменструальний синдром, червоні ущільнення в районі нижньої частини обличчя. Жінкам рекомендується УЗД органів малого таза і надниркових залоз, які продукують основні статеві гормони.
Диференціальна діагностика
У деяких випадках акне легко сплутати з проявами інших патологій в організмі. Звичайні папули можуть маскувати загострення кератозу, що виникає при запаленні волосяних фолікулів на тілі. Подібні симптоми часто нагадують плоскі бородавки, важку форму розацеа.
Основний симптом, що дозволяє правильно діагностувати проблему, — наявність на шкірі чорних крапок, або комедонів. Вони супроводжують кістозні, пустульозні і папульозні утворення, вказують на порушення вироблення шкірного секрету. Їхня наявність дозволяє виключити харчову алергічну реакцію і інтоксикацію після лікарських засобів, хімікатів, неякісної косметики.
Лікування акне
Для отримання ефекту необхідно проведення комплексної терапії під контролем лікаря-дерматолога. Вона підбирається індивідуально після комплексних аналізів і збору анамнезу, спрямована на усунення наявних дефектів. Необхідно зменшити прояви акне, косметичних проблем, нормалізувати виділення шкірного жиру.
При середній і важкій формі застосовується кілька методів. Вони включають медикаментозне лікування за допомогою препаратів, корекцію харчування, гормонального фону, зміну правил повсякденної гігієни. Обов'язково підбираються способи усунення дефектів (лазеротерапія, скрабування, кріотерапія азотом).
Комплексна терапія
На початковій стадії рекомендується відвідування косметолога. Він вивчає стан шкіри, дає рекомендації по догляду в домашніх умовах. Допомагає знизити активність залоз спеціальна косметика з лікувальних серій. Вона містить цинк, кислоти, вітаміни, відновлює вироблення жиру в нормальному обсязі.
Комбінована терапія включає:
• Усунення гормонального дисбалансу при порушенні менструального циклу, тиреотоксикозі, пухлинах щитовидної залози або матки.
• Прийом препаратів, що відновлюють кишкову мікрофлору при дисбактеріозі, після інтоксикації, антибіотикотерапії.
• Лікування прихованих інфекцій, запальних процесів органів дихання, травлення, печінки, підшлункової залози.
При терапії рекомендується поєднання препаратів зовнішньої і внутрішньої дії, вітамінних комплексів, кератолітиків. З огляду на особливості регенерації шкірного покриву, ефект може проявитися лише через 7-21 день. Потрібно дотримання правил особистої гігієни, фізична активність, правильне харчування.
Препарати зовнішнього дії
Для терапії вугрових висипань необхідно використовувати зовнішні лосьйони, креми і гелі. Вони містять лікувальні компоненти, які проникають в запалені протоки, стимулюють очищення зсередини. Допомагають справитися з інфекцією, печінням, нормалізують водний баланс і кровообіг, знижують ризик пігментації і рубцювання при активному виробництві колагену.
Ефективні групи зовнішніх препаратів можуть містити активні речовини і компоненти:
• Азелаїнову кислоту. Знищує чорні точки, очищає від надлишку сала, захищає від повторного запалення при бактеріальній інфекції.
• Бензоїлпероксид. Антисептик і кератолітики, відбілює шкіру при пігментації, розчиняє ороговілі клітини і пробки (наприклад, мило «Перолайт» та «Перолайт Плюс»)
• Третиноїн. Замінює вітамін А, допомагає очистити епідерміс від комедонів відкритого і закритого типу.
Компоненти відносно безпечні, рідко викликають алергічну реакцію. Вони включаються до складу гелів для точкового нанесення, вимагають тривалого застосування для накопичувального ефекту. Присутні в лікувальній косметиці багатьох брендів.
Антибіотики
При відсутності ефекту можуть застосовуватися засоби з вмістом антибіотиків на основі еритроміцину, кліндаміцину (наприклад, мило «Перолайт Плюс»). Вони входять до складу мазей для зовнішнього застосування. Але при скасуванні часто виникає ефект звикання і рецидив, тому схему призначає лікар.
При запальних інфекціях в кишечнику, репродуктивній системі необхідний курс антибіотикотерапії на основі доксицикліну, тетрацикліну, міноцікліну. Вони пригнічують ріст мікрофлори зсередини, нормалізують стан, дозволяють продовжити терапію зовнішніми засобами.
Антиандрогени
Після аналізів, які б підтверджували порушення гормонального фону у жінок, призначаються препарати, що пригнічують вироблення андрогенів. Це контрацептиви для внутрішнього застосування. Вони відрізняються складом, концентрацією гормонів, естрогенним профілем. Середній курс лікування займає до 6 місяців.
Ретиноїди
Креми і гелі містять велику кількість вітаміну А, покращують регенерацію, відкривають пори, очищають шкіру. Виключають скупчення відмерлих клітин, пробок і чорних крапок. Допомагають запобігти пігментацію, повертають пружність і природний колір ( «Еленеон-А», «Адаклін», «Радевіт», «Еффезел»).
При важкій формі акне застосовуються топічні ретиноїди 3 покоління. Це синтетичні аналоги вітаміну А, які відрізняються принципом дії на шкіру («Еленеон-Н», «Ретиналь», «Третінол», «Адапален»). Ефективні при появі рубцювання, зміні поверхні і бугристості. При важкій формі акне призначається всередину курс системного ретиноїди на основі ізотретиноїна («Еленеон Плюс», «Еленеон Макс», «Роаккутан»).
Препарати з сіркою та саліцилової кислотою
Недорогі та ефективні препарати для зовнішнього застосування, випускаються на основі натуральної сірки і саліцилової кислоти. Вони мають антимікробну дію, усувають запалення, допомагають зменшити кількість висипань. Використовуються в якості доповнення до комплексної терапії (наприклад, пінка «Гліколайт»).
Не рекомендуються при лікуванні акне мазі як лікарська зовнішня форма і зовнішні препарати з гормональним компонентом. Синтетичні глюкокортикоїди на 1-2 тижні можуть дати позитивний ефект, але одночасно підвищують активність надниркових залоз, відбувається викид андрогенів в кров, запалення входить в активну стадію, вони також підсилюють мікробне запалення.
Інтенсивне лікування акне
При важкій формі уникнути рубцювання допомагають сучасні методи. У косметології активно використовується глибока чистка, видалення кіст і папул.
Найбільш ефективні методи при акне:
• видалення прищів і папул в клініці за допомогою лазеротерапії точково;
• глибоке очищення хімічним пілінгом (застосовується при легкій формі для видалення закритих і відкритих комедонів без гнійних висипань);
• хімічне відлущування верхнього шару для усунення пігментації і рубцювання.
Перед початком лікування рекомендується курс зовнішніх ретиноїдів протягом 4 тижнів. Вони запускають регенерацію, прискорюють відновлення і загоєння. Дренування запалених вогнищ допомагає уникнути ускладнень, формування папулезних вузлів, фурункульозу.
Косметологічні методи
Процедури на стадії ремісії можна доповнити мезотерапією: під шкіру вводиться лікарський препарат, що містить цінні амінокислоти, вітаміни, мікроелементи, ретиноїди. Поліпшується загальний стан шкірного покриву при акне, зменшуються розширені пори.
З великою обережністю призначаються доглядові засоби. Вони малоефективні при гормональному дисбалансі, спрямовані на харчування та зволоження, зменшення жирного блиску. Відлущування із застосуванням абразивних речовин може стимулювати вироблення шкірного секрету, посилити прояв акне.
Питання та відповіді
Чи потрібно проводити лікування акне?
При відсутності комплексної терапії може розвиватися важка форма акне, з спотвореними рубцями в подальшому; висип може поширитися на великі ділянки тіла. Це провокує психологічний дискомфорт, неврози, проблеми з самооцінкою. Часто залишаються рубці, що змінюють рельєф на обличчі й тілі, на тривалий час формують естетичну проблему.
Як довго проходять прищі?
Залежно від причини лікування може займати від 3 місяців до декількох років. Найбільш проблемні ситуації виникають при хворобах репродуктивних органів, пухлинах гіпофіза.
Що буде, якщо не лікувати акне 2-3 ступеня?
Від патології необхідно позбавлятися за допомогою лікаря дерматолога, тільки косметологічних процедур недостатньо. У більшості пацієнтів з важкою формою відбуваються незворотні зміни в структурі шкіри: починається заміщення сполучною тканиною з великим вмістом колагену. Залишаються грубі спотворюючі рубці, що вимагають тривалого і дорогого лікування.
Догляд за шкірою
При акне краще звернутися до косметолога для визначення типу шкіри. Він підбере спеціальну косметику, засоби для очищення і вмивання, маски для регулярного використання в домашніх умовах. Перевагу слід віддавати серіям, що не провокує утворення комедонів.
Дієта
При загостренні акне лікарі рекомендують виключити з меню страви, що містять цукор, дріжджі, гострі приправи, магазинні соуси, цитрусові, жирні сорти м'яса. У раціон необхідно включати більше свіжих овочів, фруктів, круп, що містять клітковину, цинк, вітамін А і Е. Допомагає підрахунок глікемічного індексу продуктів.
Перспективи лікування акне
Вульгарні прищі в підлітковому віці проходять без сліду до 20 років у 80% людей. При регулярному застосуванні доглядових засобів вдається зберегти гладкість шкірного покриву. Більш тривала і комплексна терапія потрібна при акне дорослих при хронічних або аутоімунних патологіях.
Вагітність
У першому триместрі різка зміна гормонального фону провокує загострення акне. Проблема часто зникає через кілька місяців після пологів. Але без систематичного зовнішнього лікування можуть залишитися рубці і пігментація. Тому рекомендується використання зовнішніх препаратів з сіркою, цинком, косметологічні процедури.
Профілактика акне
При хронічному перебігу складно уникнути повторного загострення. Необхідно суворо дотримуватися призначеної дієти, стежити за роботою травного тракту, не допускати тривалих запорів, метеоризму, дисбактеріозу. Основні рекомендації дерматологів щодо профілактики акне:
• Не використовуйте агресивні складові для очищення і тонізації шкіри, не захоплюйтесь скрабами та пілінгами при жирному і змішаному типі шкіри.
• Дотримуйтесь правил гігієни, приймайте душ вранці і ввечері, міняйте рушник і натільну білизну.
• Не видаляйте акне самостійно, не розкривайте пустули, папули і кісти в домашніх умовах.
• Не використовуйте для профілактики гормональні мазі, антибіотики.
• Застосовуйте косметичні засоби в залежності від пори року, типу і стану шкіри, інтенсивності сонячних променів, температури повітря на вулиці.
• Уважно вивчайте склад доглядових засобів перед покупкою.
При акне необхідно регулярно відвідувати косметолога в клініці. У стерильних умовах він проводить чистку пір, видаляє щільні пробки. Це зменшує ймовірність рубцювання, прискорює загоєння.
